Фото – пошиття весільного вінка на Буковині – 0372.ua
Весілля на Буковині завжди були багатими на обряди. У цьому блозі журналістка 0372.ua розповість про традиції, які були в її сім’ї.
Однією з найбільш зворушливих та символічних традицій – є відшиття вінка на щастя та добру долю молодятам у четвер перед весіллям. Проте, саме весілля також сповнено різними цікавими обрядами.
Отже, все розпочинається в четвер перед весіллям. Чому саме в четвер? У народі завжди казали, що всі справи потрібно починати саме в цей день, адже він сприятливий для всього “нового”.
Спочатку потрібно приготувати кімнату, де все буде відбуватися. На стіл кладуть весільні рушники, ікони, свячену воду з цукром та сіллю. Обов’язково повиннні бути весільні колачі, під якими пізніше будуть проходити наречені та всі причетні до дійства. Для того, щоб пошити “віночок” потрібно зібрати барвінок. Обов’язково потрібно збирати барвінок через отвір на колачі. Пізніше, батьки освячують його водою та забирається додому.
Щоб пошити вінок беруть червону нитку та починають пришивати листочки барвінку на стрічку, спочатку це роблять батьки, а потім передають цю справу вінчальним батькам. Саме вони найголовніші на весіллі, звичайно ж, окрім наречених та їх батьків. Листочки, нашиті на червону стрічку, обмотують позліткою. Пошиті віночки молодого і молодої кладуть на колачі. Віночок молодій потім прикріплюють у зачіску, а молодого — в бутоньєрку або в кишеню. Ці віночки вважаються оберегом сім’ї.
Весільні обряди на Буковині включають в себе безліч цікавих елементів, які роблять це свято незабутнім. Давайте розглянемо деякі з них:
- Запрошення на весілля зазвичай відбувається за декілька місяців до цього дня. Проте, вдавнину це робили в п’ятницю після пошиття вінка. Зараз це роблять наречені обходячи всіх запрошених та вручаючи їм весільні запрошення.
У день весілля наречений приїжджає з дружбами до будинку нареченої. Дуже вразливим моментом для мене завжди був тоді, коли наречений вперше бачить свою кохану у весільній сукні. Зазвичай це супроводжується музикою, в ці хвилини плачуть всі. Обов’язково потрібно отримати Благословення батьків. Перед виїздом до церкви молодята отримують його. Молода пара стає навколішки на вишитий рушник перед батьками. Батьки благословляють своїх дітей, бажають їм щасливого, радісного, багатого і здорового життя разом. Батьки тримають колачі (хліб) як символ того, що дві сім’ї стали однією.
Що стосується церковного обряду вінчання – це є центральною частиною весілля, де молодята дають один одному обітниці в присутності Бога та рідних.
Під час вінчання священик зустрічає молоду пару при вході в церкву і починається церемонія. Перед тим, як зайти, наречений і наречена заявляють священику, що вони вступають до шлюбу зі своєї власної волі. Вишитий рушник, на якому стоятиме пара, стелять перед вівтарем. Традиційно, хто перший стане на рушник, той буде головою сім’ї. Проте, українська народна мудрість говорить, що “Чоловік – голова, жінка – шия: куди шия поверне, туди голова й дивиться”.
Коронація – божественна частина української весільної церемонії. Наречені кладуть свої праві руки на Євангеліє, обмінюються обітницями і вступають до шлюбу в очах Господа. Корони тримають дружба і дружка над головами наречених.