#громадськемісце Якщо ми не будемо допомагати армії, ми всі будемо ВПО, – історія благодійної організації “Об’єднані перемагати” у Чернівцях #чернівці #chernivtsi
Про волонтерів та волонтерство на Буковині писали вже дуже багато.
Цього разу ми вирішили поспілкуватися з кимось, хто з початку повномасштабного вторгнення допомагав переселенцям, але самі того не очікуючи, вийшли на волонтерів, які допомагають не лише ВПО.
Раніше ми писали про колишній дитячий санаторій у Садгорі Чернівців, який став прихистком для сотень переселенців у перші дні повномасштабного вторгнення.
Саме там знаходиться штаб благодійної організації “Об’єднані перемагати”.
Заходимо у приміщення із бокового входу. Голова організації Володимир Малиш запрошує до невеличкої кімнатки – місце їхньої організації. Там висять прапори з підписами військових, з якими довелось попрацювати, а ще грамоти і подяки. Важливе місце займає нагорода від президента, яку отримав волонтер за свою діяльність. Про ці подяки розказує із шаною, бо це доказ його допомоги військовим. З усіма, кому вони колись допомагали, чоловік досі тримає зв’язок. На телефон часто телефонують і пишуть бійці, які зараз захищають нашу Україну.
Прапор і подяки та грамоти за волонтерську діяльність Лідія Хаустова
***
Зараз головний напрямок допомоги організації спрямований на армію. Хоча допомога цивільним також залишається, наприклад, лікарням з антибіотиками та переселенцям з наборами і їжею. Проте найбільше Володимир допомагає саме військовим.
Два тижні Володимир провів у Херсоні, коли підірвали Каховську ГЕС. Там зрозумів наочно, що таке “прильоти” і небезпека.
Володимир багато спілкується з військовими, отримує від них фото і відео. Та і сам бачив, як їм живеться у тих умовах. Тому впевнений, що зараз не на часі припиняти допомогу.
На жаль, збіри йдуть гірше, люди говорять про “втому” від війни. Але на війні немає вихідних.
В організації не обирають, кому саме допомагати. Відгукаються до всіх, хто звертається по допомогу. При цьому, ведуть повну звітність і через документи, і через свої соцмережі.
“Якщо це Україна – мені не принципово, хто і де. Треба допомагати всім”.
Володимир Малиш Лідія Хаустова
Вони і зараз відкрили збір на авто, прилад нічного бачення та дрони FPV для ЗСУ. Допомогти можна тут:
Посилання на банку:
Номер картки банки:
5375 4112 1311 8248
Якщо до Володимира звертаються по допомогу, а він не може допомогти, у нього є контакти інших волонтерів, на яких він може перенаправити людей.
Наразі у більшості фінансування йде саме з протестантських церков та закордонних волонтерів. Вони давно співпрацюють разом і вже довіряють. Можуть також разом з іншими організаціями реалізовувати проєкти.
Спочатку в організації працювали під 40 волонтерів, з часом їх кількість, звичайно, зменшилась. Зараз допомагає десь 15 людей, які за власним бажанням хочуть брати участь у житті громади.
Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз.
Прямо під час розмови до кабінету заходить пан Микола, який приїхав розвозити обіди переселенцям.Чоловік має власний бізнес, але вирішив, що хоче допомагати іншим. Тому декілька днів кожен тиждень виділяє певний час, щоб допомогти іншим.
“Я коріний садгірчанин. Дізнався, що тут є штаб і вирішив допомагати, бути чимось корисним. Маю можливість”.
У Миколи дуже багато друзів по всій Україні пішли на війну. Тоді чоловік для себе вирішив, що теж не буде осторонь. Він почав займатися волонтерством.
“Люди, які думають, що все так і буде, як зараз, дуже помиляються. Тут або треба перемогу здобути, або програти. Якщо програти, тоді ми не будемо тут. Якщо ми не будемо допомагати армії, ми всі будемо ВПО”, – ділиться думкою Володимир.
І дійсно, людей, готових за власним бажанням жертвувати якщо не грошима, то хоча б часом, стає дедалі менше. Але війна триває. І ми маємо робити усе, щоб допомагати тим, хто тримає нашу незалежність.
