За інформацією: Суспільне Чернівці.
Перша зустріч сина з батьком, який став на протез. Фото: Суспільне Чернівці
Як пояснити дитині, чому у військових ампутація, як навчити їх реагувати на це та чому можна дозволяти дітям торкатись протезу військового — читайте пояснення психологині благодійного фонду “Голоси дітей” Олени Лісової у матеріалі Суспільне Чернівці.
Як пояснити дитині, чому у військових ампутації
Розмову можна почати з пояснення, що всі люди відрізняються — за кольором очей, волосся, зростом, вагою чи кольором шкіри.
“Зараз з такими відмінностями ми будемо зустрічатися частіше. Якщо людина без руки чи ноги, то у її житті сталася певна історія. Це воїн, який нас захищав і якому ми завдячуємо своєю безпекою. Він пережив поранення, але воно було таким великим, що це не дозволило зберегти ногу чи руку”, — радить казати Лісова.
Для пояснення про протез замість руки чи ноги його можна порівняти з більш звичним для дитини, наприклад, зубним протезом. Тобто пояснити, що протез — це механізм, який замінює частину тіла, яку людина втратила. Також у розмові потрібно акцентувати на тому, що до військових потрібно ставитися з вдячністю та визнанням його вчинків, а не жалістю.
“З дітьми можна вдома проговорювати, що ми частіше будемо зустрічати на вулиці людей з ампутаціями. На них не варто витріщатися або навпаки — уникати погляду. Можемо виразити йому свою вдячність, виразити якимось жестом своє визнання, привітатися з ним чи запитати їх щось”.
При поясненні не варто розповідати подробиці, які можуть травмувати дитину.
“Не треба вдаватися у деталі, особливо з маленькими дітьми: що це страшно, боляче. Казати: “Уяви собі, як це жахливо”. Якщо це підлітки, вони ставлять запитання — на них треба відповідати правду, але не вдаватись у подробиці”, — говорить Олена.
Як навчити дитину реагувати на військового з ампутацією
Іноді діти, зустрічаючи військового з ампутацією чи на протезі, можуть не зрозуміти, що це таке. Тому можуть захотіти підійти до військового ближче, щоб роздивитись протез чи доторкнутись до нього. У такому випадку дитина або дорослий має спершу спитати дозволу у військового.
“Я зустрічалась з тим, що військові на протезах кажуть, що діти просять доторкнутись до протезу, чи можна підійти ближче, щоб роздивитись. Для них це наче супернога або суперрука”, — каже Лісова.
Психологиня припускає, що можуть бути випадки, коли дитина підійде до військового з ампутацією і він відповість грубим тоном. Це може бути пов’язано з досвідом, який військовий пережив на фронті.
“Тоді дитині варто сказати, що ця людина пережила у своєму житті дуже важкі події. Він або вона є учасником бойових дій. На війні трапляються речі, які нам здаються простими, але насправді на фронті вони небезпечні. Там можуть бути люди, які підходять до тебе наче з добрими намірами, а потім можуть поранити тебе”, — розповідає психологиня.
Читати ще
Читати ще “Іноді на нас дивляться, як на хворих”: військові про те, як не слід реагувати на людей з протезами
Читати ще “Найважче, коли гинуть діти”. Як пережити втрату близької людини на війні — інтерв’ю з психологинею