#громадськемісце Повернувся з Італії, аби захищати Україну – історія воїна з Чернівецької області #чернівці #chernivtsi

Повернувся з Італії, аби захищати Україну історія воїна з Чернівецької області

Фото - зі сторінки Чернівецької ОВА

Фото – зі сторінки Чернівецької ОВА

«Зберегти Україну було важливіше за все», – з такими думками буковинець Сергій повернувся на Батьківщину з Італії в лютому 2022 року. Там чоловік прожив 18 років, мав власну справу з ремонту і обслуговування суден.

Сергій вступив до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Перша позиція була у військовій частині у Вознесенську, де колись Сергій проходив строкову службу, – розповідає Чернівецька ОВА.

«Там, через 27 років, я зустрів свого командира роти, з яким служив строкову. Зараз він командир однієї з військових частин. Розмовляли, згадували минуле, і тоді він дав мені позивний Дід», – каже буковинець.

Далі були запеклі битви, під час яких, десантники воювали як титани. Один з важких, але успішних боїв, був неподалік Лисичанська влітку 2022 року.

«Наша рота нарвалась на 25 мотострілецьку бригаду. Там було кілька десятків танків і БМП. На нас йшов ряд танків, а позаду них піхота. Тоді було знищено 12 танків противника, решта розвернулися і втікали. Також ліквідовано кілька БМП. Наступ вдалося відбити. Ввечері в окоп прилетіли міни – отримав поранення. Мене евакуювали хлопці під артобстрілом», – розповідає чоловік.

Збереженими життями військовий та побратими завдячують професійності командира. Знаний воїн на псевдо Мангуст загинув за два дні після того бою.

Все цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram

Буковинець Сергій, що повернувся з Італії та став до лав ЗСУБуковинець Сергій, що повернувся з Італії та став до лав ЗСУБуковинець Сергій, що повернувся з Італії та став до лав ЗСУ

Сергій повернувся на фронт щойно завершив лікування. Невдовзі став головним сержантом взводу в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді. Пройшов підготовку, навчання в Німеччині, де підрозділ отримав техніку.

«Німці були вражені нашою тактикою бою. Казали, що ми безсмертні, і вони ще в нас можуть повчитися. Інструктор, морський піхотинець, зняв зі свого берета кокарду і подарував мені. Було зворушливо. Коли проводжали нас, в них сльози були на очах, бо знали, куди повертаємося», – пояснює Сергій.

Коли здоров’я чоловіка погіршилося, його перевели в тил на посаду командира відділення роти охорони ТЦК. Військовослужбовцю доводиться долучатися до оповіщення, але зізнається, що морально це важко.

«Постійно тут чуємо від людей, що це не їхня війна, що в них є турботи важливіші. Хоча, що може бути важливішим за оборону нашої землі. Є конституція, і кожен громадянин має захищати Україну. Інакше ми зникнемо як країна», – наголошує чоловік.

Читайте: Володимир Зеленський посмертно нагородив воїна з Чернівецької област

ДЖЕРЕЛО