Фото – Facebook-сторінка Незабутні: Буковина пам’ятає
Старший сержант Олександр Петрович Комариця, позивний “Саша медик”, загинув 29 квітня 2022 року, рятуючи побратимів. Він перебував на одній із найнебезпечніших позицій Донецького напрямку та потрапив під ворожий мінометний обстріл.
Часто Олександр не тільки надавав медичну допомогу, а й морально підтримував поранених бійців. З честю і до кінця виконував свій воєнний обов’язок. До останнього тримав бойовий настрій і був напрочуд сміливим, – про це повідомляють на Facebook-сторінці Незабутні: Буковина пам’ятає.
Все цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram
Олександр був чудовим батьком, чоловіком, люблячим сином, братом, дідусем, тестем, сватом, хорошим лікарем та вірним другом. У рідному селі його згадують як чесну, добру, світлу, чуйну та порядну людину.
Народився він 10 червня 1970 року в селі Конятин. Був старшим сином у сім’ї Петра Івановича та Ганни Костянтинівни Комариць. Батьки виховували його відповідальним, працьовитим, розумним та дисциплінованим. Олександр став опорою для матері.
Після закінчення Конятинської школи вступив до Вашківецького медичного училища, де здобув фах фельдшера. Отримав скерування на роботу у фельдшерсько-акушерський пункт, що на хуторі Плай, пізніше працював на “швидкій”. 20 травня 1995 року одружився. У родині народилися дві доньки – Юлія та Ірина.
“Для своїх дітей він був силою, опорою та найбільшою гордістю. Олександр показав приклад справжнього чоловіка, батька, майстра на всі руки. Про що б його не попросив, він міг все, тому що найкращий і завжди ним буде. Ми будемо ставити його в приклад завжди, просто тому, що він на це заслужив. І скільки б слів не було сказано, все-одно буде мало,тому що немає на світі стільки слів, щоб перелічити все найкраще в ньому”, – відгукуються про Олександра Комарицю.
Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber
Із 1995 року він працював у Конятинському ФАПі. Був справжнім професіоналом своєї справи, ніколи не відступав у труднощах та допомагав тим, хто потребував підтримки. Його двері були відкриті завжди й для всіх. Олександр врятував багато людських життів, мав золоті руки і добре серце.
“Олександр не мав часу думати про себе, про своє здоров’я, хвороби. Він ніколи не скаржився, а ніс свій хрест і був людиною від Бога”, – кажуть про воїна.
Із 2010 до 2020 року Олександр Комариця був головою Конятинської сільської ради. Всі знали його як чесного й мудрого керівника, порядну, розумну і щиру людину. Людину, яка вміла слухати і почути, допомогти і підтримати, вирішити будь-яке питання.
Загинув Олександр Комариця на 52 році життя в селі Василівка Донецької області.
Вічна пам’ять і шана Героєві.
Читайте також: “Стояли живим щитом проти ворожої артилерії” – історія загиблого Героя Руслана Пруса