Колеги з “Молодого буковинця” з’ясовують, куди поділися 23 автомобілі швидкої медичної допомоги, які були передані урядом Італії ще у березні 2022 року як гуманітарну допомогу. Як відомо, п’ять з них були незаконно зареєстровані на благодійний фонд “Невідкладна хірургічна допомога Буковини”. І саме на підставі цього було відкрито кримінальне провадження. Але ось щодо долі 18 швидких допомог, то, за інформацією видання, інформації досі (!) немає ні у Чернівецької ОВА, ні у Чернівецької обласної лікарні. А пройшло вже більше ДВОХ РОКІВ!
Кого краще запитувати про шлях автомобілів швидкої допомоги, якщо не людей, чиї прізвища значаться у митних деклараціях на їхню доставку в Україну і прізвища яких фігурували у ції справі? Копії кількох таких декларацій МБ вдалося знайти на одному із чернівецьких сайтів. І ми не маємо підстав сумніватися в їхній достовірності.
(Колеги з МБ мають на увазі нашу публікацію До кримінальної оборудки з гуманітарними автомобілями з Італії, ймовірно, причетні Іван Мунтян, Василь Продан та Олег Чорний – сенсаційні документи БукІнфо, опубліковану рівно два роки тому – 10 травня 2022 року – БукІнфо)
Документи сайту Букінфо
Декларантами та відповідальними за доставку до місця призначення там зазначені колишній керівник департаменту охорони здоров’я ОВА Олег Чорний та колишній заступник голови ОВА Артур Мунтян, отримувачем – Чернівецька ОВА.
Редакція МБ намагалася зв’язатися з кожним із фігурантів цієї справи і вислухати їхню думку. Але ніхто з них так і не погодився надати бодай мінімальної інформації, щоб ситуація стала більш зрозумілою.
На судовому засіданні у Першотравневому райсуді Чернівців, які відвідуємо регулярно у цій справі, вдалося побачити одного з фігурантів кримінального провадження щодо можливого привласнення і розтрати наданих як гуманітарна допомога швидких – колишнього головлікаря обласної лікарні Сергія Бродовського. Але наша розмова тривала лише кілька хвилин.
“Упродовж квітня 2022 усі автомобілі швидкої допомоги були відправлені на фронт, я ще навіть два своїх джипи віддав”, – запевнив Сергій Бродовський. Однак на прохання надати конкретнішу інформацію і VIN-коди машин, колишній керівник лікарні на вимогу свого адвоката припинив спілкування.
Ще одного фігуранта справи Артура Мунтяна теж побачили у суді. І його попросили надати інформацію щодо гуманітарних швидких допомог. Він спершу погодився в особистій розмові поділитися документом з переліком кодів швидких, які у нього нібито є. Але після цього поспілкуватися з Артуром Мунтяном не вдалося, бо він не відповідав на жоден телефонний дзвінок і повідомлення.
Також телефоном зв’язалися з колишнім директором департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОВА Олегом Чорним. На прохання надати детальнішу інформацію про перебування швидких та їхні VIN-коди пан Олег Чорний по телефону лише коротко відповів: “Звідки мені це знати?”.
Ми сподівалися отримати більше даних під час чергового засідання суду в цій справі 19 березня. Однак його вкотре перенесли через відсутність одного з адвокатів.
Дуже прикро, що усі фігуранти справи не хочуть пояснити ситуацію і тим самим довести, що гуманітарні швидкі допомоги справді відправили туди, де вони були вкрай необхідні, зазначають журналісти МБ.
Нагадаємо, що VIN-коди швидких допомог для нас наразі є єдиним способом отримати інформацію, куди ж зрештою вирушили усі 23 авто, надані Італією ще навесні 2022 року. Лише за цими номерами ТЦК може відстежити, де зараз автомобілі і як вони використовуються.
Журналісти “Молодого буковинця” задають логічні та справедливі запитання до влади:
Чи справді ці автомобілі на фронті?
Чи бодай раз за останні два роки використовувалися для доставки хворих або поранених?
А може іржавіють десь на майданчику як речові докази?
Чи давно продані/розібрані/здані в оренду приватним медзакладам?
Щоб з’ясувати це, наші колеги з molbuk.ua написали майже 20 запитів (!) у різні державні органи. Адже гуманітарні швидкі опинилися в епіцентрі скандалу, коли п’ять машин замість вирушити на фронт використовувалися благодійним фондом “Невідкладна хірургічна допомога” для заробляння коштів. Про ці п’ять машин принаймні відомо, що їх повернули певним державним структурам.
А решта вісімнадцять? Чернівецька ОВА, яка значилася отримувачем швидких у митних документах, запевнила, що поняття про них не має (!!!)
Журналістам МБ у багатьох державних установах відповіли, що це є інформація з обмеженим доступом (!) Наразі ні митниця, ні ТЦК, ні обласна військова адміністрація не надали ідентифікаційних номерів 23 машин швидкої.
Тож МБ звернулися з відповідним запитом до Департаменту цивільного захисту Італії, який організовував збір і доставку допомоги для України. Дуже зацікавила історія з гуманітарними швидкими допомогами і наших колег-журналістів у Римі. І вони долучилися до пошуку подарованих італійцями машин швидкої допомоги. Водночас їм не довелося довго переконувати владні органи поділитися інформацією про благодійну допомогу: там ці дані знаходяться у відкритому доступі.
Зокрема, на італійському сайті щодо надання гуманітарної допомоги кожен може побачити, що і коли будо доставлено в Україну з початку повномасштабної війни.
Італійський Департамент цивільного захисту розмістив інформацію у вигляді інтерактивної карти. Відповідно до неї, через Сучаву італійці упродовж березня-липня 2022 року передали сім партій благодійної допомоги: швидкі, медичне обладнання, ліки, продукти тощо.
Як з’ясували наші колеги, дарувальниками швидких були як благодійні, так і державні структури Італії.
Зокрема, 14 березня 2022 року 8 автомобілів швидкої допомоги вартістю близько 150 тис. євро пожертвували: 4 автомобілі – регіон Венето, два – Національна конфедерація милосердя Італії, по одному – UCIS-Unità Cinofile Italiane da Soccorso та AVIS – Італійська асоціація добровільних рятувальних служб.
20 березня 15 швидких вартістю приблизно 300 тисяч євро подарували: 10 авто – ANPAS-Associazione Nazionale Pubbliche Assistenze, 4 авто – Національна конфедерація милосердя Італії та ще одне CISOM – Італійський корпус допомоги Мальтійського ордену.
При цьому італійські медіа оприлюднювали увесь процес передачі швидких: їх перевезення з італійських установ цивільного захисту, відповідальних за доставку гуманітарних вантажів, супровід колони під конвоєм до румуно-українського кордону, візити прем’єр-міністра Італії Маріо Драґі та інших посадовців до логістичних центрів, відповідальних за передачу згаданої допомоги Україні тощо.
З публікацій видно, наскільки складним був збору допомоги та доставки. Зокрема, для супроводу лише однієї мобільної колони з 15 автомобілями швидкої було залучено близько ста волонтерів. Шлях доставки усіх 23 швидких вони документували, зокрема, і для соцмереж – одне х відео на шляху до пункту пропуску Сірет можна побачити тут:
Там же розміщували і відповідні публікації в друкованих виданнях Європи про важливість такої допомоги для охопленої війною України.
Отже, коли швидкі допомоги рухалися територією Євросоюзу, буквально кожен їхній рух відстежувався й повідомлявся людям – адже вони оплачували цю допомогу власними податками чи благодійними внесками. Але ця публічність закінчилася після перетину українського кордону, йдеться у тривалому журналістському розслідуванні журналістів “Молодого буковинця”.