Днями Народний артист України Іван Попович відсвяткував свій 75-річний ювілей та 50-річчя своєї творчої діяльності. В афіші ювілейних львівських концертів у списку знаменитого співака серед гостей був і Михайло Хома (“Дзідзьо”). Але на сцену він так і не вийшов… Чому так сталося Іван Попович повідомив в інтерв’ю виданню Главком.
Розкажіть все ж про ваші дуети з Дзідзьо. Як ви познайомились, як вирішили співпрацювати, кому спала на думку ідея заспівати разом?
Річ у тім, що батько Михайли Хоми привів його до мене і попросив послухати. Михайлові тоді було дев’ять років. Я саме гостював у тещі в Яворові. І просто до неї додому вони і прийшли. Пам’ятаю, стоїть симпатичний мужчина у краватці, і біля нього хлопчина у спортивному костюмі. Чоловік і каже: «Я би хотів, щоби ви послухали мого сина». Я відповів, що нема проблем, з великим задоволенням. І до хлопця кажу: «Давай, співай». Він тоді здивувався: «Що, прямо тут?». Я відповів: «А що, я тобі тут маю сцену побудувати?». І Михайло заспівав щось з дитячого репертуару Робертіно Лоретті…
Я тоді сказав: «Молодчинка, гарний хлопець». Увечері того ж дня у мене був концерт у сусідньому Немирові, і батькові запропонував гарненько одягнути Михайла, причесати, і я дам можливість йому заспівати. Михайло прийшов вдягнутий гарний костюмчик, з «метеликом». Звичайно, я спочатку сам попрацював з публікою, а тоді сказав, що, на мій погляд, цей хлопчик має велике майбутнє.
Він заспівав дві пісні, а потім ще одну – на біс. Публіка дуже гарно його прийняла. Потім він на якийсь час десь пропав, а коли вже навчався у музучилищі, знову об’явився, я давав йому можливість заспівати пару пісень на моїх концертах. Я йому навіть виділяв кошти якісь як студенту, тому що він ріс без батька: батько його, на жаль, молодим відійшов, а мама десь на заробітках була.
Якщо я не помиляюсь, ім’я і імідж Дзідзьо придумав покійний Кузьма Скрябін.
Дует, по суті, Михайло запропонував мені зробити. Він – толковий хлопчина, хороший музикант. Я до нього їздив у Новояворівськ, у нього там була студія, він там і проживав. Там ми і записали «Розлук не буде».
На концерті у Львові ми планували заспівати разом «Гуцулка Гуцулянка». Я в афіші його ім’я вказав. Десь два тижні до концерту він мені зателефонував з Америки: мовляв, все гаразд, плани у силі. А за день до концерту вже зателефонував і сказав: не зможе бути. Каже: «У мене літак перенесли». Потім я дізнався, що у нього в той день був концерт в іншому кінці Америки. Трошки це вийшло не по-людяному.
Я провів концерт у Львові, і коли вже знав, що 22 квітня буде концерт в Ужгороді, за два місяці до того, я написав: «Михайле, а на 22 квітня твій літак зможе приземлитися в Ужгороді, чи теж перенесуть?». Він довго мовчав, а зовсім недавно зателефонував і сказав, мовляв, не побачив мого повідомлення і ще щось таке, і що 22 квітня не зможе, бо із Сашею (Пономарьовим – «Главком») запланований концерт. І тоді я сказав Михайлу Хомі: «Михайло, ти хороший хлопчина, ти музикант хороший, тільки дивися, щоб тебе твоя слава не згубила, бо у мене склалося враження, що ти любиш тільки гроші».
Я також знаю, що львівська аудиторія була дуже обурена його появами на «закритих концертах»: на виступи до злодіїв він може приїхати, а на концерти до нормальних людей приїхати – часу забракло. Мені не подобається, я це кажу відкрито.
Відомий співак, композитор та народний артист України Іван Попович заявив, що має пенсію 5 тис. грн в місяць. Також він розповів про тяжку долю багатьох українських зірок після завершення кар’єри, передають Патріоти України з посилання на інтерв’ю митця виданню Главком.
Попович повідомив, що пенсії йому вистачає лише на те, аби «заправити машину і доїхати із Закарпаття до Києва». До слова, така ж пенсійна виплата і у Василя Зінкевича, народного артиста, Героя України, пісні якого ввійшли до золотого фонду української музики XX століття.
«Василь Зінкевич мені розказував, що він був у Кабінеті міністрів, розповів там, що свого часу він приносив філармонії мільйони, то мовляв, що ж це за несправедливість, і на що ж йому жити? Знаєте, що він почув у відповідь? «На жаль, ми вам нічим не можемо зарадити: у вас була ставка». Тоді ж, у совецькі часи, я в мюзикхолі отримував 250 рублів, стільки ж і Василько у філармонії. Уряд від цього відштовхується, коли нараховує пенсію», – пояснив Попович.
За його словами, наразі артист має можливість «заробити копійку» та прогодувати родину, проте не всі відомі люди на пенсії мають таку змогу. Попович виокремив театральних артистів і наголосив, що вони «ледь складають копійку до копійки». На думку композитора, в Україні дуже знецінилося звання Народного артиста.
«Я пригадую, коли я був ще студентом консерваторії, і отримував запрошення у Палац «Україна», то на Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка дивився, як на богів. Гнатюк двічі знімався в моїй програмі «На гостину до Івана Поповича». А коли він помер, я звернувся до Національної телекомпанії із пропозицією: покажіть ці програми. Вони відповіли: ми дали у новинах про те, що помер Гнатюк, і все. Один раз було навіть таке, що Дмитро Гнатюк мені зателефонував і питав, чи немає можливості виступити на моїх концертах, бо нема чим навіть за світло і газ заплатити», – пригадав Попович.
Причину такої скрутної ситуації в українських артистів Іван Попович вбачає у політиці держави. До прикладу, він зауважив, що зараз Національну раду з питань телебачення і радіомовлення очолює Ольга Герасим’юк, до якої Попович ставився з повагою протягом багатьох років. Але дивлячись на те, які пісні «крутять на радіо», артист робить висновок, що все одно у цій сфері всі керуються певними вказівками.
«Чи це Зеленський, чи це Порошенко, чи це Ющенко – у будь-якого президента мав би бути радник, який би відстоював інтереси тих людей, про яких ви кажете. Чому зараз ми не чуємо Алли Кудлай, Лілії Сандулеси, Білоножків, Поповича? Де-не-де щось прозвучить, і то – за гроші. Деякі мої колеги так пробиваються. Я не збираюся нести гроші нікому. А ще на всіх радійних каналах придумали, що пісня має бути не більше трьох хвилин, якщо більше – не приймають. Це якийсь маразм!», – обурився народний артист.
Водночас Попович додає, що розуміє, зараз в Україні війна, і питанням культури приділяють значно менше часу та уваги. До слова, Іво Бобул повідомив, що розмір його пенсії – 5 тис. грн, а для комфортного життя потрібно $5 тис. на місяць.