Сім місяців вчився ходити на протезі — історія військового, якого виписали з реабілітаційного центру на Буковині

Андрій Ільїн на службі. instagram/krasti192

Чоловік разом з побратимами орієнтовно місяць воювали у Волноваському районі на Донеччині. Коли їх виводили з однієї з позицій, командир сказав забрати тіла полеглих бійців – біля одного з тіл Андрій натрапив на міну й втратив пальці ніг.

“Мене швидко евакуювали, бо вже поряд була машина. А тоді побачив, що ще одна міна летить – вона вибухнула й посікла мені ногу. Інший снаряд потрапив у машину й з неї довелося вибігти. Мене тягли кущами. Я був при свідомості й знав, що в мене немає частини ноги. Але я себе загартував. Навпаки всім говорив, нічого страшного, що ноги немає. Не мав думок, а що ж я буду далі робити?”, – розповідає чоловік.

Андрій Ільїн на протезі. instagram/krasti192

Планує робити протези у Чернівцях

Торік у вересні Андрія направили на реабілітацію у Вашківецьку лікарню. За цей час отримав кілька протезів – на перший зміг встати через чотири місяці лікування. Спершу відчував фантомні болі, що чешуться пальці, яких вже не було. А зараз має вже три різні протези: тренувальні та основні. Називає їх своїм автопарком.

“Нога в мене майже вся є, і коліно. Я думав – хоп! – і побіг. А так не виходить. Спочатку це тяжко та боляче, бо нога всихається. А зараз я вже два місяці, як ходжу без милиць. Можу тепер хоч два дні так ходити. Вранці одягаю протез, а ввечері знімаю. Футбол лиш нормально зіграти не можу. Але нічого – буду хокеєм займатися”, – каже Андрій.

Військовий Андрій Ільїн. Суспільне Чернівці

Андрій Ільїн виконує вправи для реабілітації. instagram/krasti192

За словами чоловіка, сім місяців реабілітації для нього пройшли швидко і виписуватися з лікарні не хочеться, бо дуже сподобалося місто. Крім ходьби, навчився також їздити на велосипеді з протезом та стрибати на скакалці. Вважає, ефективність відновлення залежить від людини та її сили волі.

“Ходити я, звичайно, хотів. Все залежить від людини. Буває приїжджають такі сумні й нічого не роблять. Тому з їхнім морально-психологічним станом працюють психологи й підіймають їх потихеньку на ноги”.

Андрій Ільїн навчився з протезом їздити на велосипеді. Суспільне Чернівці

Під час прощання Андрій попросив медиків та інших пацієнтів розписати йому прапор з побажаннями. Так хоче залишити про них згадку. Зараз чоловік міркує про переїзд у Чернівців й планує стати протезистом, щоб допомагати військовим з ампутаціями.

“Хочу кардинально змінити своє життя в кращий бік. Треба вчитися на протезиста, щоб робити людям такі ніжки. Але спершу потрібно звільнитися з армії. Потім вступлю на протезиста й буду у Чернівцях робити протези”.